Словарь української мови (1924)/знатурити

< Словарь української мови (1924)

◀ знаття

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знатурити

знатуритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знату́рити, рю, риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. НВолын. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/знатурити&oldid=750060