Словарь української мови (1924)/знаний
◀ знамірятися | Словарь української мови З знаний |
знаник ▶ |
|
Зна́ний, а, е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Єв. Л. I. 1. Знана на ввесь світ Баба Борець. Г. Барв. 426. Не дивиться на знаних і великих, не дивиться на вбогих і багатих. К. Іов. 75.