Словарь української мови (1924)/знамірятися
◀ знаміритися | Словарь української мови З знамірятися |
знаний ▶ |
|
Знаміря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. знамі́ритися, рюся, ришся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться. О. 1862. VIII. 22. Знамірився тікати додому. О. 1862. VIII. 17.