Словарь української мови (1924)/знакімець
| ◀ знак | Словарь української мови З знакімець |
знакімля ▶ |
|
Знакі́мець, мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
| ◀ знак | Словарь української мови Борис Грінченко З знакімець |
знакімля ▶ |
|
Словарь української мови — З
знакімець
Борис Грінченко
1924
Знакі́мець, мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).