Словарь української мови (1924)/знакімець

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знакімець
Берлін: Українське слово, 1924

Знакі́мець, мця, ж. Знакомый. Зміев. у. Се ж його знакімець; вони здавна знаються. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).