Словарь української мови (1924)/змунити
◀ змулювати | Словарь української мови З змунити |
змурувати ▶ |
|
Зму́нити, ню, ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.