Словарь української мови (1924)/змовчати
◀ змовлятися | Словарь української мови З змовчати |
змога ▶ |
|
Змо́вчати, чу, чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. I. 12.
◀ змовлятися | Словарь української мови Борис Грінченко З змовчати |
змога ▶ |
|
Словарь української мови — З
змовчати
Борис Грінченко
1924
Змо́вчати, чу, чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. I. 12.