Словарь української мови (1924)/змикнути
| ◀ змикитити | Словарь української мови З змикнути |
змилини ▶ |
|
Змикну́ти, ну́, не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь. Чуб. I. 46.