Словарь української мови (1924)/змикитити

< Словарь української мови (1924)

◀ змикатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
змикитити

змикнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Змики́тити, ки́чу, тиш, гл. Обмануть, не исполнить обязательства. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/змикитити&oldid=749369