Словарь української мови
Борис Грінченко
З
змарніти
Берлін: Українське слово, 1924

Змарні́ти, ні́ю, єш, гл. Исхудать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла. Ном. № 6899. За довгий час змарнів, борода одросла. Рудч. Ск. II. 162.