Словарь української мови (1924)/змарнілий
| ◀ змарнити | Словарь української мови З змарнілий |
змарніти ▶ |
|
Змарні́лий, а, е. Исхудалый (въ лицѣ).
| ◀ змарнити | Словарь української мови Борис Грінченко З змарнілий |
змарніти ▶ |
|
Словарь української мови — З
змарнілий
Борис Грінченко
1924
Змарні́лий, а, е. Исхудалый (въ лицѣ).