Словарь української мови (1924)/злукавнувати
| ◀ злукавіти | Словарь української мови З злукавнувати |
злуктечко ▶ |
|
Злука́внувати, ную, єш, гл. = Злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. I. 72.
| ◀ злукавіти | Словарь української мови Борис Грінченко З злукавнувати |
злуктечко ▶ |
|
Словарь української мови — З
злукавнувати
Борис Грінченко
1924
Злука́внувати, ную, єш, гл. = Злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. I. 72.