Словарь української мови (1924)/злукавити
| ◀ злука | Словарь української мови З злукавити |
злукавіти ▶ |
|
Злука́вити, влю, виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.
| ◀ злука | Словарь української мови Борис Грінченко З злукавити |
злукавіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
злукавити
Борис Грінченко
1924
Злука́вити, влю, виш, гл. Слукавить, схитрить. Тобі єдиному згрішив я, перед тобою я злукавив. К. Псал. 120.