Словарь української мови (1924)/здіб
| ◀ здичіти | Словарь української мови З здіб |
здібний ▶ |
|
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. Вона́ на таки́й здіб, що і… Она такова же по внѣшнему виду, какъ и… Вх. Зн. 21.
| ◀ здичіти | Словарь української мови Борис Грінченко З здіб |
здібний ▶ |
|
Словарь української мови — З
здіб
Борис Грінченко
1924
Здіб, здо́бу, м. Внѣшній, наружный видъ, внѣшность, фигура. Вона́ на таки́й здіб, що і… Она такова же по внѣшнему виду, какъ и… Вх. Зн. 21.