Словарь української мови (1924)/здоліти

by Борис Грінченко

◀ здолинок

Словарь української мови Борис Грінченко З здоліти

здоптати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Здолі́ти, лі́ю, єш, гл. = Здолати. Я або втоплюся, або що! Я так жити не здолію. МВ. II. 126. Хто не здоліє озватись ділами, хай обізветься німими сльозами. К. ХП. 43.