Словарь української мови (1924)/здобуток
| ◀ здобути | Словарь української мови З здобуток |
здовга ▶ |
|
Здобу́ток, тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. I. 140.
| ◀ здобути | Словарь української мови Борис Грінченко З здобуток |
здовга ▶ |
|
Словарь української мови — З
здобуток
Борис Грінченко
1924
Здобу́ток, тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. I. 140.