Словарь української мови (1924)/здобути
◀ здобуватися | Словарь української мови З здобути |
здобуток ▶ |
|
Здобу́ти, ся. См. Здобувати, ся.
◀ здобуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З здобути |
здобуток ▶ |
|
Словарь української мови — З
здобути
Борис Грінченко
1924
Здобу́ти, ся. См. Здобувати, ся.