Словарь української мови (1924)/здобритися
◀ здобіль | Словарь української мови З здобритися |
здобріти ▶ |
|
Здо́бритися, рюся, ришся, гл. Умилосердиться, проявить доброту. Підпроси… щоб не дуже бив, а може здобриться, по кожушку тільки буде ляпати. О. 1862. VIII. 18.