Словарь української мови (1924)/здобиток
| ◀ здобаритися | Словарь української мови З здобиток |
здобич ▶ |
|
Здоби́ток, тку, м. = Здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. I. 27.