Словарь української мови (1924)/здоба

by Борис Грінченко

◀ здмухувати

Словарь української мови Борис Грінченко З здоба

здобаритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Здо́ба, би, ж. 1) = Здобич. Тогді то козаки у городі Полоному пили-гуляли, здобу хорошу собі коло жидів-рандарів мали. Дума. 2) = Здіб. Вх. Уг. 240.