Словарь української мови (1924)/здихатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здихатися
Берлін: Українське слово, 1924

Зди́хатися, хаюся(шуся), хаєшся(шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Г. Барв. 397. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Рк. Левиц. Не здихався біди. Рк. Левиц.