Словарь української мови (1924)/здирник
| ◀ здирливий | Словарь української мови З здирник |
здирок ▶ |
|
Зди́рник, ка, м. = Здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
| ◀ здирливий | Словарь української мови Борис Грінченко З здирник |
здирок ▶ |
|
Словарь української мови — З
здирник
Борис Грінченко
1924
Зди́рник, ка, м. = Здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.