Словарь української мови (1924)/згріти
| ◀ згрізнутися | Словарь української мови З згріти |
згрішати ▶ |
|
Згрі́ти, рі́ю, єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Грин. III. 488.
| ◀ згрізнутися | Словарь української мови Борис Грінченко З згріти |
згрішати ▶ |
|
Словарь української мови — З
згріти
Борис Грінченко
1924
Згрі́ти, рі́ю, єш, гл. Согрѣть. Та не вітер його не звіє, ні сонце його не згріє. Грин. III. 488.