Словарь української мови (1924)/зголубити
| ◀ зголошуватися | Словарь української мови З зголубити |
згомоніти ▶ |
|
Зголу́бити, блю, биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. I. 2.
| ◀ зголошуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З зголубити |
згомоніти ▶ |
|
Словарь української мови — З
зголубити
Борис Грінченко
1924
Зголу́бити, блю, биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. I. 2.