Словарь української мови (1924)/згидити
◀ згибти | Словарь української мови З згидити |
згидувати ▶ |
|
Зги́дити, джу, диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
◀ згибти | Словарь української мови Борис Грінченко З згидити |
згидувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
згидити
Борис Грінченко
1924
Зги́дити, джу, диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.