Словарь української мови
Борис Грінченко
З
згибти
Берлін: Українське слово, 1924

Зги́б(ну)ти, бну, неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.