Словарь української мови (1924)/згарячу
| ◀ згарь | Словарь української мови З згарячу |
згасання ▶ |
|
Зга́рячу, нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.
| ◀ згарь | Словарь української мови Борис Грінченко З згарячу |
згасання ▶ |
|
Словарь української мови — З
згарячу
Борис Грінченко
1924
Зга́рячу, нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.