Словарь української мови (1924)/звіщати
| ◀ звішуватися | Словарь української мови З звіщати |
звіювати ▶ |
|
Звіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. звісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Каменец. у.
| ◀ звішуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З звіщати |
звіювати ▶ |
|
Словарь української мови — З
звіщати
Борис Грінченко
1924
Звіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. звісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Каменец. у.