Словарь української мови (1924)/звірити
| ◀ звіринка | Словарь української мови З звірити |
звірівник ▶ |
|
Зві́рити, ся. См. Звіряти, ся.
| ◀ звіринка | Словарь української мови Борис Грінченко З звірити |
звірівник ▶ |
|
Словарь української мови — З
звірити
Борис Грінченко
1924
Зві́рити, ся. См. Звіряти, ся.