Словарь української мови (1924)/звідкіль
◀ звідки | Словарь української мови З звідкіль |
звідколи ▶ |
|
Зві́дки, зві́дкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Лавр. 39. Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Чуб. V. 240. Хто він такий і звідкіля він? Рудч. Ск. II. 20.