Словарь української мови (1924)/звіди
◀ звідати | Словарь української мови З звіди |
звідки ▶ |
|
Зві́ди, дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
◀ звідати | Словарь української мови Борис Грінченко З звіди |
звідки ▶ |
|
Словарь української мови — З
звіди
Борис Грінченко
1924
Зві́ди, дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.