Словарь української мови (1924)/звоночок
◀ звонок | Словарь української мови З звоночок |
звонпити ▶ |
|
Звоно́чок, чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.
◀ звонок | Словарь української мови Борис Грінченко З звоночок |
звонпити ▶ |
|
Словарь української мови — З
звоночок
Борис Грінченко
1924
Звоно́чок, чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.