Словарь української мови (1924)/звичайність
◀ звичайний | Словарь української мови З звичайність |
звичайно ▶ |
|
Звича́йність, ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звича́йности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.