Словарь української мови (1924)/звинуватити

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звинуватити
Берлін: Українське слово, 1924

Звинува́тити, чу, тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту. О. 1862. I. 61.