Словарь української мови (1924)/звильнути
| ◀ звикнути | Словарь української мови З звильнути |
звинуватити ▶ |
|
Звильну́ти, ну́, не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.
| ◀ звикнути | Словарь української мови Борис Грінченко З звильнути |
звинуватити ▶ |
|
Словарь української мови — З
звильнути
Борис Грінченко
1924
Звильну́ти, ну́, не́ш, гл. Увильнуть, уклониться. Не звильнувши дивиться у вічі.