Словарь української мови (1924)/зверхність
◀ зверхник | Словарь української мови З зверхність |
зверху ▶ |
|
Зве́рхність, ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність. К. ХП. 11.