Словарь української мови (1924)/зверхник
| ◀ зверхдуба | Словарь української мови З зверхник |
зверхність ▶ |
|
Зве́рхник, ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.
| ◀ зверхдуба | Словарь української мови Борис Грінченко З зверхник |
зверхність ▶ |
|
Словарь української мови — З
зверхник
Борис Грінченко
1924
Зве́рхник, ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували. К. МБ. II. 132.