Словарь української мови (1924)/звербувати
| ◀ звенькотіти | Словарь української мови З звербувати |
звергати ▶ |
|
Звербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті. Макс. 161.
| ◀ звенькотіти | Словарь української мови Борис Грінченко З звербувати |
звергати ▶ |
|
Словарь української мови — З
звербувати
Борис Грінченко
1924
Звербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті. Макс. 161.