Словарь української мови (1924)/звеніти
| ◀ звеліти | Словарь української мови З звеніти |
звенькотіти ▶ |
|
Звені́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.
| ◀ звеліти | Словарь української мови Борис Грінченко З звеніти |
звенькотіти ▶ |
|
Словарь української мови — З
звеніти
Борис Грінченко
1924
Звені́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дзвеніти. Текла річенька, звеніла. Чуб. III. 150.