Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зважати
Берлін: Українське слово, 1924

Зважа́ти, жа́ю, єш, сов. в. зва́жити, жу, жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч. Чуб. V. 896.