Словарь української мови (1924)/збін
| ◀ збіліти | Словарь української мови З збін |
збір ▶ |
|
Збін, збо́ну, м. Амвонъ. У нашій слободі дуже є голосний діякон. У неділю оце у церкві як вийде на збін та як почне вигукувати з св. евангелів, то так луна й розляга. МВ.