Словарь української мови (1924)/збіжжя

by Борис Грінченко

◀ збідняти

Словарь української мови Борис Грінченко З збіжжя

збій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Збі́жжя, жя, с. 1) Зерновой хлѣбъ. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. Мил. 6. Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. Котл. Ен. IV. 60.