Словарь української мови (1924)/збуй

by Борис Грінченко

◀ збудьок

Словарь української мови Борис Грінченко З збуй

збуй-вік ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Збуй, збуя, м. = Збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. I. 86.