Словарь української мови (1924)/збліднути
| ◀ зблідлий | Словарь української мови З збліднути |
зблудити ▶ |
|
Зблі́днути, ну, неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна. Стор. МПр. 81.
| ◀ зблідлий | Словарь української мови Борис Грінченко З збліднути |
зблудити ▶ |
|
Словарь української мови — З
збліднути
Борис Грінченко
1924
Зблі́днути, ну, неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна. Стор. МПр. 81.