Словарь української мови (1924)/зблідлий

by Борис Грінченко

◀ зблизька

Словарь української мови Борис Грінченко З зблідлий

збліднути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зблі́длий, а, е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось з-за Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. II. 61.