Словарь української мови (1924)/защіпка
| ◀ защіпати | Словарь української мови З защіпка |
защіпляти ▶ |
|
За́щіпка, ки, ж. Крючокъ дверной. Мене мати гулять не пускала да в комору да зачиняла, трома защіпками да защіпала. Чуб. III. 132. Ум. За́щіпочка. Мил. 84. Защіпочка хороша. КС. 1883. II. 291.