Словарь української мови (1924)/защіпати

by Борис Грінченко

◀ защищати

Словарь української мови Борис Грінченко З защіпати

защіпка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Защіпа́ти, па́ю, єш, сов. в. защіпну́ти, ну́, не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Кв. Драм. 260. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду. Харьк. г.