Словарь української мови (1924)/затуркотіти

by Борис Грінченко

◀ затуркати

Словарь української мови Борис Грінченко З затуркотіти

затурчати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Затуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Стор. I. 4. Затуркотів барабан. Мир. ХРВ. 144.