Словарь української мови (1924)/затурготіти
| ◀ затурбуватися | Словарь української мови З затурготіти |
затуркати ▶ |
|
Затурготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. I. 207.
| ◀ затурбуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З затурготіти |
затуркати ▶ |
|
Словарь української мови — З
затурготіти
Борис Грінченко
1924
Затурготі́ти, чу́, ти́ш, гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. I. 207.