Словарь української мови (1924)/застібати

Словарь української мови
Борис Грінченко
З
застібати
Берлін: Українське слово, 1924

Застіба́ти, ба́ю, єш, сов. в. застібну́ти, бну́, неш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик. Сим. 230.