Словарь української мови (1924)/застилатися
◀ застилати | Словарь української мови З застилатися |
застібати ▶ |
|
Застила́тися, ла́юся, єшся, сов. в. засла́тися, стелю́ся, лешся, гл. Застилаться, заслаться.
◀ застилати | Словарь української мови Борис Грінченко З застилатися |
застібати ▶ |
|
Словарь української мови — З
застилатися
Борис Грінченко
1924
Застила́тися, ла́юся, єшся, сов. в. засла́тися, стелю́ся, лешся, гл. Застилаться, заслаться.